f39e7548-f920-428a-ba89-9c2461b90013-2060x1236

Вижити після падіння з гори

Історія виживання 35-річного Джейсона Лопеза, який вижив післяпадіня по крутому схилі висотою в 300 метрів на горі Тімбер (Каліфорнія). В поході був з шурином – 29 річним Робом Вайманом, який організував рятівні роботи.

8030811_man-survives-1000-foot-fall-down-icy-mountainside_5615d125_m

 

Джейсон: Подорож почалась гарно. Не зважаючи на січневий холод, Роб і я планували здійснити матрасний одноденний похід по Icehouse Canyon Trail. Ми почали похід рано вранці, одразу після світанку вийшли на головну стежку маршрут. Ми бачили як інші хайкери несуть з собою кішки, що тоді здавалось нам занадто для такого маршруту. Ми досить швидко пройшли перші 6,5 кілометрів, з набором висоти 975 метрів і дійшовши до сідловини, ми зупинились на обід і споглядання панорамного виду гори Кукамонґа. Вітер ставав все сильнішим, тому ми вирішили не затримуватись.

684046

Після сідловини стежка ставала все обривістіша, нам доводилось то спускатись то підійматись по крутих схилах. Сніх сховав майже всі маркери, але ми мали з собою GPS, і ми вважали себе досвідченими хайкерами. Близько за 120 метрів до вершини, ми потрапили на ділянку покриту льодом. Я зупинився на хвилину, щоб краще налаштувати свій рюкзак для ліпшого балансу.


Роб: Приблизно на півдорозі між сідлом і вершиною, я гукнув униз до Джейсона, що нам краще піднятись на, приблизно 6 метрів вище стежки, щоб оминути обледенілу ділянку. Я очікував почути відповідь, але її не було. Я глянув на Джейсона і побачив що він зірвався вниз.
Його тіло скочувалось по крутому схилі, раптом він опинився на спині і так, на великій швидкості ковзав вниз. Я сподівався, що він вхопиться за дерево, яке мені здавалось якраз по його траєкторії руху, та це було марно. Він просто пролетів повз нього і злетів в обрив, пропавши з поля зору.

Все моє тіло стислося від жаху. Я навіть не кричав, бо розумів що це марно, я був сповнений відчаю. Яка висота і місцевість за тим обривом? Невже я щойно бачив момент смерті Джейсона?    Сто найгірший сценарій заповнило мій розум. Як я розповім цю новину моїй сестрі Джекі? Або дітям Джекі і Джейсона – 11-річному сину і 10-річній дочці?

Через мить, я обернувся і покликав дівчину-туристку, яка йшла попереду мене. У той час як вона розвернулась і почала йти до до мене, я зробив кілька кроків у напрямку до того місця, де зник Джейсон. Я сподівався, що Джейсон не далеко від мене, але не міг чути мене через вітер. В мене були думки повільно скотитись по цьому схилі і так дістатись до нього. Пізніше я зрозумів що це би було великою помилкою.

Я зробив це близько 15 кроків вниз по схилу, але не міг йти далі, через лід, це було занадто ризиковано. Я усвідомлював що зроблю гірше для Джейсона, якщо доведеться рятувати ще й мене. Івонна, та сама дівчина-турист, вирішила спускатись вниз до сідловини зі мною, щоб визначити ймовірну траєкторію Джейсона.

Там ми зіткнулися з іншою групою туристів – Брайан, Марк і Енсон. Вони мали на ногах кішки і виглядали досить впевнено. Я спитав чи могли б вони помогти мені в пошуках. На щастя, Брайан проходив тренінг по Рятувально-пошукових роботах. Івон намагався додзвонитись на 911, і залишився в надії зловити зв’язок. В той час Брайан зорганізував нас і привів в долину. Ми розділилися, щоб покрити схил на різній висоті, в надії знайти Джейсона десь. Як на зло, погода погіршувалась, починався сніг. Ми шукали протягом, приблизно, 20 хвилин, коли я почув чийсь крик на відстані. Це був Марк, він знайшов Джейсона на 300 метрів нижче ніж висота, де він впав.  Я підбіг і різко зупинився. На снігу біля Джейсона була кров, і шлях, яким він летів був теж вкритий каплями крові. Будь ласка, тільки хай він буде живий.

Джейсон не відповідав. Коли падав, він зачепився за кущ, який його втримав. Його обличчя було все в крові і обидва ока були опухлі і закриті. Він корчиться від болю і тремтіння, але він був живий. Я не міг відразу оцінити, чи були в нього переламані кістки, тому я пробував підняти його на ноги. Він не міг стояти. Ми завернули його в наш запасний одяг і я накрив його рятувальною ковдрою, яку мав з собою. Марк пішов назад до сідла і зміг зловити сигнал. Він передав наші GPS координати рятувальному пункті в Сан-Бернардіно яки направив вертоліт. Після цього нам залишалось тільки чекати. Джейсон як і раніше не реагував на ніякі питання. Я відчував себе трохи краще, знаючи, що допомога вже в дорозі, але я побоювався, що рятувальники не встигнуть. Через 20 хвилин я почув звуки гвинтокрила. Та екіпаж не бачив нас, незважаючи на те, що я з усіх сил махав своїм яскраво-синім флісом – вертоліт пролетів нас. Джейсон мучився від болю, почав падати сильний сніг, який зменшував шанси, що рятувальники побачать нас. Після 40 хвилин очікування гелікоптер повернувся і двоє рятувальників почали спускатись по канату до нас. Вони помістили Джейсона в спеціальні ніші, в повний зріст, і почали піднімати до верху.

317a4da400000578-0-image-a-3_1456239914670

Джейсон: У мене немає чітких спогадів про падіння або порятунку. Я був в комі протягом п’яти днів, протягом яких у мене були дивні сни і відсторонений думки. Мій череп тріснув в двох місцях, враховуючи орбітальний перелом над лівим оком, що частково погіршив мій зір. Зараз мені буває важко сформулювати слова. Я можу довго формулювати речення і моя мова є дещо заплутаною.

Кожного день з того часу я все більше обдумую цей інцидент. Я згадую про те, що я міг би зробити по-іншому. Якби в мене були більші навички виживання і краще зимове взуття – це могло б помогти. Але в основному, я розумію, що досвід не захищає від падінь. І незалежно від того, скільки гір ти підкорив, немає ніяких гарантій від невезіння.

Висновки:

Даний інцидент відбувся в горах Каліфорнії, а саме на горі Тімбер, яка має висоту 2530м. Джейсон впав коли ішов по маркованому, доглянутому маршруту. За тиждень до цієї мандрівки, тим самим маршрутом ходила дружина Джейсона – Джекі, на той час там ще не було обледеніння і Джейсон з Робом важали, що мають дуже свіжі дані з маршруту і тому навіть не думали про кішки чи серйозніше взуття.

bearflat-13

Коли йдете в гори зимою – неважливо наскільки високі ці гори, вони можуть бути непередбачуваними, так само як і погода, яка може різко змінювати на протязі дня. Якщо зібрались в зимовий похід:

  • Обов’язково будьте озброєні трекінговими палицями, якісним зимовим взуттям, в залежності від умов подорожі, вам також можуть знадобитись снігоступи або кішки, льодоруб.
  • Слідкуйте за погодою. Якщо погода сильно змінювалась – це може спричинити обледеніння і лавини.
  • Не ходіть в зимові походи самотужки.
  • Перед походом попередьте найблищий рятувальний пункт, обміняйтесь телефонами.
  • Обов’язково беріть з собою навігатор.

 

comments powered by HyperComments